підмовляти — я/ю, я/єш, недок., підмо/вити, влю, виш; мн. підмо/влять; док., перех. Умовляючи, переконувати кого небудь у чомусь, спонукати до певного вчинку, дії і т. ін. || Умовлянням таємно схиляти до чого небудь недозволеного, підступного і т. ін … Український тлумачний словник
попідмовляти — я/ю, я/єш, док. Підмовити багато кого небудь … Український тлумачний словник
підмовляти — підмовити (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, учинків), підговорювати, підговорити, намовляти, намовити, наспівувати, наспівати, підучувати, підучити, натуркувати, натуркати, нараджувати, нарадити; підохочувати, підохотити,… … Словник синонімів української мови
відмовляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підмовляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідмовляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідмовляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відказувати — ую, уєш, недок., відказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) Говорити у відповідь, відповідати. || Відповідати на запитання письмово, листовно. 2) розм. Заповідати комусь що небудь перед смертю, залишати в спадок. 3) діал. Відмовляти. 4) розм. Те саме, що… … Український тлумачний словник
підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… … Український тлумачний словник
зіпрути — зіпруть, зіпре : (сперти, спирати що кому): заперечувати, відмовляти [VII] (що кому): заперечувати, відмовляти [VI] … Толковый украинский словарь
